Ця модель проста у виготовленні. Одне-два заняття (3-5 год.) - і «літак» готовий до польоту. Крім паперу, потрібно: шматочок сталевого дроту для валу гвинта, два невеликі брусочки з сосни, липи або осики - для боби і маточини повітряного гвинта, 60-100 см круглої гуми на гумомотор. Навіть при недосконалому виконанні модельки непогано літають, а добре виготовлені здатні протриматися в повітрі близько хвилини дозволяють проводити цікаві змагання на копійність, дальність, тривалість і висоту польоту в приміщенні на вулиці.

Намагайтеся бути акуратними, пам'ятайте, що від якості виготовлення залежить тривалість і надійність польотів. Процес будівництва моделі проводьте в наступному порядку.

Після роздруківки переведіть на цупкий папір і виріжте всі деталі. Починати склеювання моделі слід із фюзеляжу 1 (рис. 1). Місця згинів позначені пунктирною лінією. Проведіть по них злегка притупленим шилом, а потім викрійки зігніть так, щоб всі пунктирні лінії виявилися зовні і вийшла форма побачивши спереду, що нагадує шпангоут 2. Вклейте його у фюзеляж вузькою частиною в те місце, де закінчується проріз. Стрілка на шпангоуті повинна співпадати з відрізом заштрихованої грані фюзеляжу. Промастивши клеєм заштриховані грані, склейте весь фюзеляж. Підсилювальну накладку 3 треба згорнути циліндром рівно в два шари і вклеїти, щоб краї її збігалися з переднім обрізом фюзеляжу. Стабілізатор 4 приклейте на фюзеляж зверху 1, стежачи, щоб збіглися осьові лінії. Пам'ятайте, що стрілкою позначена передня кромка стабілізатора. Початок вирізу у ньому поєднується з кінцем фюзеляжу.

Кіль 5 приклейте на стабілізатор і фюзеляж зверху посередині, відігнувши попередньо заштриховані верхні пелюстки в один бік, а незаштриховані - у протилежний. Заштрихована нижня пелюстка вставте всередину фюзеляжу ззаду.

Приступаючи до роботи з крилом 6 і 7, треба пам'ятати, що його профіль повинен бути опукло-увігнутим, це надає жорсткості та забезпечує створення підйомної сили в польоті. Крило приклеюється до фюзеляжу середніми клапанами до верхньої грані, передніми та задніми клапанами – до бокових граней, де заштриховано. Кінці крила повинні бути піднятими вгору.

Шасі складається з кількох деталей. Деталь 8 промазується клеєм по осьовій частині та приклеюється до низу фюзеляжу прямою стороною там, де шпангоут, а стрілоподібною - вперед. Деталь 9 приклейте бічними клапанами до фюзеляжу на заштриховані позначки, передніми – на деталь 8 знизу, задньою кромкою – на деталь 8 зверху.

З деталі 10 слід скрутити довгу тонку трубочку, склеїти її, потім, розрізавши навпіл, змастити клеєм зверху і вставити всередину між деталями 8 і 9 по обидва боки фюзеляжу. Вийдуть осі для коліс. Підкоси 11, зігнувши вдвічі і склеївши, просуньте на вісь клапаном з отвором, верхній клапан приклейте до фюзеляжу.

Кожне колесо складається із чотирьох деталей. З'єднайте краї вирізу деталі 12 і наклейте на заштриховане місце деталь 13. Зібравши таким чином чотири половинки, склейте два колеса. Встановіть колеса на осі, а деталі 14 приклейте на торці осей, щоб колеса не звалювалися.У цього літака заднього колеса немає, його роль виконує милиця, він складається з деталей 15. Наклейте їх на заштриховану частину фюзеляжу з обох боків у хвостовій частині та склейте між собою.

Наш літак майже готовий, але для того, щоб він полетів, треба зробити гвинтомоторну групу.

Наклеївши деталь 17 на заштриховане для неї місце на деталі 16, а 18 на деталі 17, склейте лопаті. Добре просушіть їх.

Тепер стругайте дерев'яний брусочок для маточини гвинта розміром 25x6х6 мм. У центрі треба просвердлити отвір для валу, а з кожної торцевої частини зробити пропили ножівковим полотном на глибину по 10 мм, навхрест точно по діагоналі (мал. 2). У пропили вклейте лопаті, щоб, коли гвинт буде встановлений на модель, не було видно приклеєних деталей, а осьові лінії на лопатях збігалися з непропиленним кутом маточини. Коли клей просохне, закругліть брусочок, зробивши плавні переходи маточини в лопату (мал. 3).

З дроту 0,5-1 мм потрібно зробити вал (рис. 4), на одному кінці якого тримається гвинт, а на другому кріпиться гумомотор.

Бобишку (мал. 5) необхідно виконати так, щоб вона щільно входила у передній шпангоут. Отвір у бобишці для валу гвинта має бути точно в центрі і по діаметру дещо більшим, ніж вал, але щоб не було великого люфта.

Гвинт бажано робити з вільним ходом, тоді модель після розкручування резиномотора краще планує. Для цього вал повинен легко рухатися у маточині гвинта, і на ньому перед маточкою слід встановити пружинку з дроту 0,3 мм, яка висуває кінець валу з гнізда, що фіксує положення гвинта. Для зменшення опору тертя між маточкою та бобишкою ставляться целулоїдні прокладки (рис. 6).

Гумомотор роблять зі шматка круглої гуми довжиною 63 см. Зв'язавши кінці гумки подвійною петлею, складіть їх удвічі. Один кінець надягніть на гачок вала гвинта (мал. 7), другий закріпіть у хвостовій частині фюзеляжу, надівши на штирьок за допомогою дротяної вилочки (рис. 8).

Щоб ваша модель була більш схожа на справжній літак АНТ-2, необхідно встановити: зверху на фюзеляжі, перед крилом вітрове скло 19 (рис. 1) кабіни пілота, циліндри двигуна, які робляться з деталей 20. Вони приклеюються на заштриховані кружечки в носовій частини фюзеляжу, а зверху на циліндри приклеюються деталі пелюстками 21 всередину.

Літак готовий до польотів. Тепер перевірте і, якщо є перекоси крила, стабілізатора та кіля, усуньте їх. Тепер постарайтеся засвоїти елементарні методи регулювання моделі у польоті. Центр тяжкості її повинен бути від передньої кромки крила на відстані 1/3 ширини (хорди) його. Якщо перетяжена хвостова частина, то модель зависатиме, здійснюватиме хвилеподібний політ, «кабруватиме», домогтися стійкості її в цьому випадку неможливо. При перевантаженій носовій частині вона швидко і круто знижуватиметься.

Запам'ятавши вищезазначене, визначте центр тяжкості вашої моделі. Якщо його розташування виходить за вказані межі назад, завантажте носову частину, і навпаки. Тепер можна запускати модель легким поштовхом руки на планування у приміщенні. Досягніть плавного польоту моделі і переходьте до запусків на моторі спочатку краще у великому приміщенні, а потім на вулиці.

Щоб модель стала набирати висоту, слід відхилити задню кромку стабілізатора - "кермо висоти" - вгору. Якщо відхилити її вниз, модель почне пікірувати. Для повороту з прямого курсу вправо задню частину кіля - "кермо повороту" - повертають вправо, а для повороту вліво - вліво.