Про «потаємні судна» люди стали думати давно. Ще Аристотель у своїх працях згадує про водолазні дзвони, які застосовувалися в армії Олександра Македонського при облозі Тіра в 332 році до нашої ери. Арабський історик Бохадоін, що жив в XI столітті, розповідає про винайдених хутрі, з допомогою яких арабам вдалося проникнути під водою до обложеного хрестоносцями місто Птоломаіс. А в 1620 році голландському лікарю Корнеліуса Ван-Дребелю вдається побудувати і випробувати на Темзі підводний човен, який міг занурюватися на глибину до 15 футів і перетинати річку під водою. Рухався він за допомогою весел, якими управляли 12 веслярів.

Через 50 років після будівництва «утаємниченого судна» Юхима Никонова в Сполучених Штатах шкільним учителем Давидом Бюшнелем був побудований підводний човен, який прийняв навіть участь в бойових діях проти англійського флоту під час війни за незалежність.

У Росії в першій половині XIX століття найбільш визначною подією в області підводного суднобудування було будівництво підводного човна А. Шильдера. Його сталевий каркас був обшитий сталевими листами. На його підводному човні вперше були застосовані висувна вентиляційна труба для очищення повітря всередині човна і примітивний перископ, що складався з дзеркал в колінчатою трубі. Цей перископ і давав можливість з підводного положення вести спостереження за горизонтом. Для руху човна були застосовані весла – лопатки, насаджені на кінці горизонтальних валів, які оберталися веслярами.

Але незважаючи на видатні винаходи, розвиток підводного суднобудування йшов дуже повільно.

По морях ходили доведені до досконалості парусні кораблі, а в підводному суднобудуванні ніяк не вдавалося перейти рубіж мускульної сили, замінивши її механічним двигуном.

На початку XX століття підводні човни будували всі морські держави, а до початку першої світової війни вони входили вже до складу флотів як бойові одиниці, правда, розглядалися, поки що, як другорядні кораблі.

Перша світова війна і бойові дії підводних човнів на комунікаціях противника показали їх боєздатність і ефективність не тільки як оборонного зброї, але і як грізної бойової сили, здатної самостійно вирішувати бойові завдання.

Сучасні підводні човни є зараз однією з могутніх сил Військово-Морського Флоту, їх головна перевага перед надводними кораблями – це раптовість нападу і скритність. Сучасні підводні човни мають велику автономністю і дальністю плавання. Не спливаючи на поверхню, вони можуть пройти під водою десятки тисяч миль. Для них не існує дальності відстаней, а міжконтинентальні балістичні ракети, які несуть підводні гіганти, роблять їх грізною зброєю сучасності.