Сучасний трасовий моделізм (починаючи від середини 90 років минулого століття) розвивається стрімко. Це зумовлено розвитком усіх складових автомоделізму: починаючи від двигунів моделей, закінчуючи методиками проведення тренувань і конфігурацією трас. Результатом цього прогресу стало зростання швидкості моделей. Природно, це спонукало конструкторів задуматися над створенням нових, зручних в настройках систем управління, які б дозволяли збільшити швидкість моделі. Давайте ж поговоримо про те, які бувають ці самі системи управління.

Ще кілька років тому електронний пульт був для багатьох трасовиків чимось дуже складним, незрозумілим і далеким. У всіх були прості «реостатні» пульти, регулювання проводилося шляхом переміщення контактів по поверхні дротяного резистор громіздкої деталі (яка висіла на дроті, що йшла від ручки до траси). Процес регулювання займав багато часу (2-3 секунди в гонці катастрофічно багато) і практично потребував великої уваги пілота. Природно, що виникла необхідність було ввести поправки в настройки моделі.

У результаті через декілька років в руках гонщиків-трасовиків з'явилися малогабаритні і зручні електронні пульти. Регулювати модель стало можливо, не зупиняючи її. Ще одним плюсом було те, що стало непотрібним відволікатися на переміщення контактів по реостату, достатньо стало повертати ручку змінного резистора. Поведінка моделі керованої електронним пультом стала помітно відрізнятися від тих моделей, які керувалися реостатними пультами.

Так в чому ж була різниця?

Усі ми чудово знаємо, що керувати обертами двигуна постійного струму можна регулюючи як струм, так і напругу. Керування зміною струму

вважається найпростішим і вимагає всього лише застосування одного могутнього резистора, який і обмежує струм двигуна. Безперечно, просто і ефективно, проте моделіст з досвідом відразу скаже Вам, що цього методу управління сучасним трасовим двигуном явно мало.

Справа в тому що, використовуючи резистор в ланцюзі живлення двигуна, ми знижуємо струм, але практично не зменшуємо напругу на двигуні. Застосування сучасних над спритних і надпотужних двигунів вимагає застосування і дуже точного регулювання. Тут просто скинути оберти недостатньо, необхідно боротися з потужністю і обертовим моментом (саме ці дві характеристики двигуна зривають в букс колеса моделі при розгоні). Боротися з ними без регулювання напруги можна збільшуючи величину регульованого опору. Тільки ось розміри резистора стали рости, температура його в гонці теж. Регулювати великий і гарячий резистор стало дуже незручно, та і характеристики двигунів вимагали точнішої настройки. Таким чином, перед конструкторами модельної техніки постало завдання створити нову систему управління моделлю. Революційним в трасовому моделізмі стало рішення застосувати транзисторне регулювання обертами двигуна.