Пригонкою називається обробка однією деталі іншою з метою виконання з'єднання. Для пригонки треба, щоб одна деталь була цілком готовою – за нею ведуть пригонку. Ця операція широко застосовується при ремонтних роботах, а також при складанні одиничних виробів.

Пригонка виконується за допомогою:

- напилка, вручну або на верстатах;

- звичайного обпилювання (стосується вкладиша).

При будь-якій пригонці не можна залишати гострих ребер, задирок, їх треба згладжувати личкувальним напилком.

Припасуванням називається точна взаємна пригонка з'єднувальних деталей без зазорів при будь-яких перекантовках. Припасування відзначається високою точністю обробки, що потрібно для беззазорного спряження деталей.

Припасовують як замкнуті, так і напівзамкнуті контури. З двох деталей, що припасовуються, отвір прийнято називати проймою,а деталь, яка входить у пройму – вкладишем.

Пройми бувають:

- відкритими;

- закритими.

Виконується припасування напилками з дрібною і дуже дрібною насічками – № 2,3,4,5, а також абразивними порошками та пастами.

Послідовність виконання робіт:

- точно обпилюють широкі площини, потім усі чотири ребра;

- здійснюють розмітку;

- вирізують ножівкою паз та обпилюють ребра;

- при припасуванні вкладиша і пройми ширина паза має точний розмір за формою виступу вкладиша. Точність припасування вважається достатньою, якщо вкладиш входить у пройму туго від руки без просвіту, хитання і перекосів.

Інструмент:

- ручні напилки зі змінними пластинами;

- напилки з дроту, покриті алмазним порошком;

- обпилювальні призми.