Паяння – це процес виготовлення нероз'ємного з'єднання матеріалів з нагріванням нижче їх температури автономного плавлення.

Припої. Не всі метали і сплави можуть бути припоями. Припої повинні мати такі властивості:

Ÿ температуру плавлення нижчу за температуру плавлення металу, що паяють;

 Ÿ у розплавленому стані добре змочувати матеріал, що паяється, і легко розтікатися по його поверхні;

Ÿ забезпечувати достатньо високу зчіплюваність, міцність, пластичність, герметичність паяного з'єднання;

 Ÿ мати коефіцієнт термічного розширення, близький до відповідного коефіцієнта матеріалу, що паяється.

Залежно від температури плавлення припої класифікуються: тверді (тугоплавкі) – високоміцні, що мають температуру плавлення понад 5000С; м'які (легкоплавкі) – менш міцні, що мають температуру плавлення нижче 5000С. Легкоплавкі припої виготовляю на основі сплаву олова і свинцю. Тугоплавкі припої виготовляють на основі міді і цинку, а також срібла.

Флюси. З підвищенням температури швидкість окислення поверхонь деталей зростає, в результаті чого припій не пристає до деталі. Для видалення оксиду застосовують хімічні речовини, які називаються флюсами. Флюси розрізняють:

Ÿ для м'яких припоїв (хлорид цинку, або травлена кислота; нашатир; каніфоль; паяльна паста);

Ÿ для твердих припоїв (бури; борна кислота);

Ÿ для паяння алюмінієвих сплавів (суміші фтористого натрію, хлористого літію, калію, цинку);

 Ÿ для паяння нержавіючих сталей (пастоподібні суміші бури, борної кислоти, хлористого цинку);

Ÿ для паяння чавуну (суміші бури, хлористого цинку, марганцево кислотного калію, перекису марганцю);

Ÿ для паяння свинцевих сплавів (стеарин).

Інструменти для паяння:

 Ÿ паяльні лампи;

Ÿ паяльна трубка;

Ÿ паяльник (з періодичним підігріванням; газовий; бензиновий; електричний).

Послідовність робіт для паяння:

 Ÿ очистити поверхню від бруду, іржі;

Ÿ обезжирити поверхню паяння;

Ÿ з'єднати деталі;

Ÿ залудити;

Ÿ паяти.

Дефекти при паянні:

 Ÿ припій не змочує поверхню, що паяється;

Ÿ напливи (натікання припою);

Ÿ припій при доброму змочуванні не затікає в зазор;

Ÿ поверхня паяльного шва має велику шорсткість;

Ÿ тріщини у шві; Ÿ зміщення і перекоси в паяльних з'єднаннях.

Безпека прац при паянні матеріалів:

 Ÿ робоче місце має бути обладнано вентиляцією;

 Ÿ не допускається робота у загазованому приміщенні;

 Ÿ після роботи треба ретельно вимити руки;

 Ÿ хімікати слід засипати малими порціями, не допускати викинення бризок;

 Ÿ сірчану кислоту слід зберігати у скляних бутлях з притертими пробками;

Ÿ користуватися тільки розведеною кислотою;

Ÿ не допускати ручні операції (промивання, протирання виробів), при яких можливе безпосереднє дотикання шкіри робітника до дихлоретану;

 Ÿ при нагрівання паяльника слід дотримуватися загальних правил безпеки поводження з джерелами нагрівання;

 Ÿ при роботі з паяльною лампою слід перевірити її справність;

 Ÿ забороняється доливати, наливати у лампу пальне, що не прохолола;

 Ÿ гасову лампу заправляти лише гасом;

 Ÿ у електричному паяльнику рукоятка має бути сухою і не проводити електричний струм